Злилися долі в одне ціле,
Хоч різні погляди у двох,
Він відпустив все наболіле,
В неї в душі переполох.
У нього шлюб вже за плечима,
У неї роман не вдався геть,
Лишилась десь його дитина,
Вона зневірена ущерть.
Діти – її болюча тема,
Вже не судилося і край,
…..
Туливсь світанок до вікна,
З-за небокраю сонце встало,
Летіла з вулика бджола,
Все після ночі оживало.
Росою вмилися жоржини,
Тягнуться мальви в височінь,
Літати діток лелеки вчили,
Майнути в вирій – це їх ціль.
На дроті ластівки вмостились,
Щебечуть, хвильки не вгава,
Люди в хатах заворушились,
…..
Ледачий пес геть знахабнів,
На місяць виє, а в день спати,
Ще й поганяє всіх котів,
Хоч возом їдь чужий до хати.
Господар врізав геть пайка,
Ледащий, хай заробить хліба,
Ох, невезіння для Шарка,
Сидить над мискою і кліпа.
Хвоста волочить по дворі,
Аж тут сорока на пліт сіла,
…..
Просився кіт з двору до хати,
Замерз і їсти уже час,
Миш не вдалось йому впіймати,
В оселі тепло, просто клас!
Хоч і малеча норовлива,
Шарпає вуса і хвоста,
І господиня вкрай криклива,
Та це пусте все для кота.
А що робити, він вже звик,
…..
Серпневе сонце у вікно
Ще зрання посміхнулось,
Все пригадала, що було,
Нічого не забулось.
Юні роки і колектив,
Вже багатьох немає,
Спомин про кожного ожив,
Час, мов вода, стікає.
Ще молоді і запальні,
Ми вміли працювати,
Лунали весело пісні,
Ходили на паради.
…..
Придебенція така,
Зустріла в лісі їжака,
Хтось по-свинськи поступив,
Шоколадку вправно з’їв.
Викинув обгортку і фольгу,
Їжакові не до сну.
Взявсь за справу швидко вмить,
Вправно так він шелестить.
Забув про страх, оце дива,
Така попалась смакота.
Я підійшла, а він не чує,
Завзято так собі смакує.
…..
Зупинися благаю на мить,
Куди йдеш, не твоя то стежина,
Невже серце й на грам не тремтить,
Тут дружина твоя і дитина.
І він йшов, мов той танк, на таран,
Непохитна була та хода,
Та невдовзі відкрився обман,
Та дорога назад непроста.
В неї серце,
…..
Ну що ж і серпень завітав,
Вночі дощем, вранці росою,
Із липнем пліч-о-пліч став,
І не зворотньою журбою.
Ще пестить сонце залюбки,
Та осінь все ж не за горами,
З соломи складені тюки,
Ліс пахне хвоєю й грибами.
В сосні гуде бджолиний рій,
Зробили вправно там кубло,
…..
– Онучку, чуєш, йди сюди,
Подай із кухлика води,
Спекотне сонце дошкуляє,
Нога не йде, щось заважає.
Не хоче слухатись і крапка,
Вже лінь носити їй і тапка.
– Чому ж самотня, бабцю, ви?
Певно без їжі і води.
– Я не самотня є рідня,
Кому ж каліка треба я?
…..
