Правдива історія

Антоніна Грицаюк-Правдива історія

Придебенція така,
Зустріла в лісі їжака,
Хтось по-свинськи поступив,
Шоколадку вправно з’їв.
Викинув обгортку і фольгу,
Їжакові не до сну.
Взявсь за справу швидко вмить,
Вправно так він шелестить.
Забув про страх, оце дива,
Така попалась смакота.
Я підійшла, а він не чує,
Завзято так собі смакує.
Ну, що ж, малеча, не дрімай,
Вечеряй і в кущі тікай.
Все було так, це ще не крапка,
Людина все ж істота гадка.
Дай все паскудити, губити,
Не вміємо красою дорожити.
Непотріб скрізь, купи сміття,
Буде запізнє каяття.
Ми з ним зустрілись, це все так,
Кумедний був, скажу, їжак.

Антоніна Грицаюк-Правдива історія
Антоніна Грицаюк-Правдива історія(Photo by Pixabay)

https://www.pexels.com/uk-ua/photo/207839/

Вірш про зустріч з їжаком. Про ліс. Про шоколадку. Про обгортку і фольгу. Про шелест. Про смакоту. Про красу. Про непотріб і сміття.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати