Про війну

Антоніна Грицаюк-А наша ненька буде процвітати

А наша ненька буде процвітати

Ви бачили, як сонечко сміється,
Світанок ніч почав вже обкрадати,
Дасть Бог невдовзі лихо це минеться,
Будемо неньку дружно піднімати.

Надія є,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Зима майне і все лихе мине

Зима майне і все лихе мине

Помітили вже сонце не осіннє,
Світить по-іншому – це зовсім вже не те,
У ньому є, скажу, якесь прозріння,
Зима майне і все лихе мине.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Час у безодню

Час у безодню

Боже, чи чуєш, стихли птахи,
Вони нажахались страшної війни.
Виють собаки вдень й серед ночі,
Мами виплакали давно свої очі.
У батьків чоло від горя посивіло,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Дев’ять місяців кривавої війни

Дев’ять місяців кривавої війни

Дев’ять місяців кривавої війни,
А разом страшних вісім років,
Якби дістались лігва сатани,
Не мали б люди горя і мороки.

Глибокі вирви в душах і землі,

Читати →
Антоніна Грицаюк-В молитві сила

В молитві сила

Скажи мені, мамо,
Як ти встала рано,
Ти ж всю ніч молилась,
Навіть не схилилась.
Слізоньки котились,
Вони мені снились.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Очі не бачать і не чути ніг

Очі не бачать і не чути ніг

Води – шептали губи тихо,
Хоч крапельку, мамо, благаю,
Помовч, рідненький, буде лихо,
Із того світу витягаю.

Затих, він був уже не тут,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Одуріли москалі

Одуріли москалі

За всі межі перейшли,
Одуріли москалі,
Що тут скажеш, темінь, ліс,
Затягнувся їх круїз.
Польща стала на шляху,
Чи то так по косячку.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Втрата сина

Втрата сина

У долині льон, льон,
Мамі сниться сон,
Розцвітає рясно,
Сивіє завчасно.
Гримить громовиця,
Вже вона вдовиця.
Син до війська рветься,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Українця не прогнути

Українця не прогнути

За туманом місяць повний,
Ледве-ледве визира,
Не лінивий, а проворний,
Шлях здолає до видна.

Роси линуть на озиму,
Вкрили,

Читати →