Про війну

Антоніна Грицаюк-Дякую всім за щирість і повагу

Дякую всім за щирість і повагу

Біжать у далечінь мої роки,
Я їх питаю: «Розкажіть, куди?»
А їм те байдуже, майнули і нема,
Старіє тіло, але не душа.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Поїхав цирк, а клоуни лишились

Поїхав цирк, а клоуни лишились

Поїхав цирк, а клоуни лишились,
Їхня майстерність весь дивує світ,
В ноги царю низенько поклонились,
А він з нори виглядує, мов кріт.

Читати →
Антоніна Грицаюк-На всі віки дали ви нам урок

На всі віки дали ви нам урок

Глибока ніч, мов у піску криниця,
Хтось тихо спить, комусь в жаху не спиться.
Гуде сирена гучно не вгава,
Страшні реалії, непрошена війна.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Третя весна в жалобі

Третя весна в жалобі

Третя весна в жалобі вся кривава,
Земля у вирвах стогне і голосить,
Для бункерного так собі забава,
А смерть на усі боки косить.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Безхребетні хробаки

Безхребетні хробаки

Ще не думало світати,
Спало місто і село.
Молилась Богу щиро мати,
На серці важко так було.

Сльози котились, мов горох,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Рік смутку, горя і надії

Рік смутку, горя і надії

Рік смутку, горя, зрад, а все ж надії,
Під звук сирен іде в минуле він,
Одні тепер у українців мрії,
Почути: “Перемога!” – під церковний дзвін.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Мамина таємниця

Мамина таємниця

Пише мама листи і складає в скарбницю,
Вона має від всіх вже давно таємницю.
Геть вже висохли сльози, пересохли зіниці,
Ніжно скарб свій бере в кладовій на полиці.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Плакали люди

Плакали люди

Плакали люди, падали квіти,
В чорну жалобу були сповиті.
Ехо летіло, кричала мати,
Сльози втирали друзі-солдати.
Батько сивів, беззвучно вив,
Від люті брат,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Так будь, війна, же ти проклята

Так будь, війна, же ти проклята

Війна – яка страшна потвора,
Смерть, розпач – дай все зруйнувати,
Щасливі люди були лише вчора,
Сьогодні вовком треба завивати.

Де б не була вона,

Читати →