Про війну

Антоніна Грицаюк-Яка в війні цій суть?

Яка в війні цій суть?

Клекоче ненависть щоднини,
І вже межі немає,
Не вистачає їй грудини,
Слізьми лице вмиває.

За що? Чому? Ну, і для чого?

Читати →
Антоніна Грицаюк-Земля стогне

Земля стогне

Земля стогне, небо плаче,
Ворон лячно усе кряче.
Ворог геть немає впину,
Нищить неньку-Україну.
Іде по трупах день і ніч,
Кричить грізно в лузі сич.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Геть невдалий цей круїз

Геть невдалий цей круїз

Почубралось воронячче,
Перше регоче, друге плаче.
Третє дає драпака,
Ось комедія така.
Кріт в норі тремтить від ляку,
Запроданця вб’ю собаку.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Бій солдата

Бій солдата

Сон короткий у солдата,
Передова – пекельний жах!
В руках тримає автомата,
Все ж посмішка є ну вустах.

Солодкий сон: діти,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Червона чума

Червона чума

Щодень у бій ідуть солдати,
Щодень голосить чиясь мати,
Чекають з фронту діти тата,
Війна – та будь же ти проклята.
Той,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Втрату сльозами не втопити

Втрату сльозами не втопити

Молилась на колінах мама,
Серце ятрить пекуча рана.
На цвинтар втоптана стежина,
Сном вічним спить її дитина.
Її соколик, янголятко,
Онук питає: «Де мій,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Так солодко запахло вже весною

Так солодко запахло вже весною

Так солодко запахло вже весною,
Хоч з ночі трішки віє морозцем,
Крихкий лід стає вправно водою,
На серці рана і пекучий щем.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Душа продажна і гріховне тіло

Душа продажна і гріховне тіло

Ганебні вчинки – це, мов чорна карта,
Душа твоя гроша уже не варта.
Продав нечистому і оком не моргнув,
А той тебе до цього підштовхнув.

Читати →
Антоніна Грицаюк-А наша ненька буде процвітати

А наша ненька буде процвітати

Ви бачили, як сонечко сміється,
Світанок ніч почав вже обкрадати,
Дасть Бог невдовзі лихо це минеться,
Будемо неньку дружно піднімати.

Надія є,

Читати →