Місяць: Вересень 2022

Антоніна Грицаюк-росія, схаменися

росія, схаменися

росія – мачуха, не мати,
Скільки своїх ще можна зневажати?
Там де ти є, там смерть, розруха,
Народу вішають макарони на вуха.
Суцільно зло – ось твоя є нива,
Брехнею всю довіру вбила.
Побачив світ усе твоє нутро гниле,
Всіх зачепила за живе.
Пізно буде, як народ прозріє,

…..

Антоніна Грицаюк-Колосок до колоска

Колосок до колоска

Колосок до колоска,
Тішить нас земелька,
Озвіріла лиш орда,
Тому не раденька.

Працьовитий їм народ
Геть не до снаги,
Та зазнали перешкод,
Вилупки з пітьми.

Обірванці та хапуги,
Від лихого сім’я,
Наробили скрізь наруги,
Та вже гублять пір’я.

Ну, а як вам,

…..

Антоніна Грицаюк-Дощ по склу тарабонить

Дощ по склу тарабонить

Задощило не на жарти,
Вересень розкинув карти,
Хоч крути, хоч верти,
Гарно в хаті протопи.
Затуманило весь ліс,
Вже почавсь грибний круїз.
З сумом дивляться лелеки,
Ох, шляхи у них далекі.
А ворони кар та кар,
Підсипають в вогонь жар.
На душі неспокій тут,
Господи пошли свій суд.

…..

Антоніна Грицаюк-Смартфон-брехунець

Смартфон-брехунець

Іде дощ, мовби здурів,
Дід пасе в полі корів,
А в душі, немов вулкан,
Щодо баби має план.
Стара геть вже одуріла,
Інтернетом закрутила.
Вірить в те, що там малюють,
Інколи і там махлюють.
Діду, не бери плаща,
Бо погода золота.
Цілий день лиш сонце нині,

…..

Антоніна Грицаюк-Дідові покоси

Дідові покоси

Вправно дід кладе покоси,
Ще блищать ранкові роси,
А коса його від батька,
У руках вогненна, хвацька.
Скільки нею накосив,
Поклепав і підмантив,
Тоді знов брався за справу,
Косовиця за забаву.
Розмахнувсь у спині трісь,
Ще й коссєм у лоба блись,
Клята гуля враз з’явилась,

…..

Антоніна Грицаюк-Любов гріховна

Любов гріховна

Ішов у парі, так рука в руці,
А друга стан дівочий обіймала,
Було вже літо на межі,
Осіння стежка в далину лягала.

Заздрісні очі бачили те все,
Не мали спокою у день і серед ночі,
Їхнє кохання смуток лиш несе,
Невже все їй, а серце вірити не хоче.

…..

Антоніна Грицаюк-Зійшло більмо вже в багатьох

Зійшло більмо вже в багатьох

Зійшло більмо вже в багатьох,
Це ті, хто прагнув в нас росії,
А на душі переполох,
Що, запроданці, лиходії?

Смерть кожного підстереже,
У неї є народні плани,
За все посіяне те зле,
Іга московського тирани.

За море материнських сліз,
За діток, їх нестерпні муки,

…..