Ти чуєш, мамо, пташечка співа,
На зламаній гілці вправно примостилась,
То моя янгольська душа,
До сорока днів ще залишилась.
Скільки таких як я кругом літа,
Невинно вбитих – це один лиш жах,
Тіло померло, а жива душа,
За вас, рідненьких, не лишає страх.
Бігти не треба,
…..
Мов карусель, крутиться світ
Від страшної війни,
У підземеллі сидить кріт,
Йому не до снаги.
Піти в народ глянути в очі,
Поставити крапки,
Плюнути в слід десь є охочі,
Вклонитись залюбки.
Як повелися на брехню,
Немовби почманіли,
Вірять в політику свою,
А фейки дають сили.
…..
Ой, котилась бочка,
З крутого горбочка,
А в ній москалі,
Мовби на коні.
А бочечка скік-скік,
Не один так рік,
В один день розпалась,
З землею зрівнялась.
А з земельки ох-ох,
Росте чортополох,
Хто йде, той минає,
Туди не ступає.
Там панує гаддє,
…..
Вона нескорена,
Хоч іде тернами,
Знову оновлена,
Слізьми-перлами.
Скрізь молитвою
Вмить об’єдналася,
Немає відчаю,
Бо не злякалася.
Страшною вирвою
Серце її болить,
Глибокою прірвою
Всіх ворогів приспить.
Тоді розквітне вмить
Бо заслужила цвіт,
А ворог хай тремтить
Нам в поміч увесь світ.
…..
Скажіть, що дасть для вас війна?
П’яниць, убивць і наркоманів,
Угоду склав вже сатана,
На вас у нього море планів.
Купатись в крові – результат,
Будуть страшні жнива липкі,
Як повернеться виживший солдат,
Тоді побачите квітки.
Вони ще зовсім хлопчаки,
Стали убивцями ураз,
Вдовбали в голови плітки,
…..
І ще сонце не зійшло,
Лиш стало світати,
Сяйво з неба вмить пішло
Це ж Господня Мати!
Україною ступає,
Сльози ллє невпинні,
Янголяточок збирає
Чому ж вони винні?
А ті крильцями махають,
Просяться на руки,
Божу Матінку питають,
-За що такі муки?
…..
Ой, голосить Україна,
Буйними вітрами,
Бо ворожа клята сила,
Вже не за горами.
Віє вітер сильний з ночі,
Ще й крутить снігами,
Чи вам вилізли вже очі,
Не бути вам з нами.
Розійшлися доріженьки,
Тернами встелили,
Йдіть до бісової неньки,
Скільки душ згубили.
Плаче мати-Україна,
…..
Весна гортає сторінки
Втрат страшних і розрухи,
А москалі вірять у плітки,
Їм мало ще науки.
Невинна кров, то не вода,
Яка у ній потреба?
Здригаються аж небеса,
Як дітки йдуть до неба.
Катів давно уже пекло жде,
За звірство і наругу,
Ох,
…..
Сонечко прокинулось і стало собі розважатись. Набрало в жменю вдосталь сонячних зайчиків і давай пускати. У вікні скло виблискувало, а зайчик скік-скік до хати, там ще солодко спав маленький Максимко. Той вмостився йому на носа, та хлопчина не зважав. Тоді зайчик розізлився і майнув до маленької Даринки. Дівчинка уже не спала і заплітала свою найкращу ляльку.
…..
