Антоніна Грицаюк

Ти зіткана із кольорів веселки,
Така ж барвиста, водночас неповторна,
До тебе з вирію чимдуж летять лелеки,
Хоч насуває хмара чорна.

Побиті кубла страшною війною,
Глибокі вирви ранами лягли,
Діти твої стоять усі стіною,
Жахаються від страху вороги.

Тебе шматують лиш за вільну вдачу,
Козацький рід не зігне голови,

…..

Бабцю, напиши про мир,
Бо війна і так ляка щомиті,
Вона, немовби ненаситний звір,
Рушить все і люди мирні вбиті.

А бачиш, рідна, ген ті діточки,
Від них світлини лише залишились,
Бомбив їх ворог вправно залюбки,
А його дітки певно ним гордились.

Для них герой,

…..

Сьогодні пташечка у лісі так співала,
Я йду і плачу спів той душу рве,
Вона на ніч весь світ благословляла,
А тут сирена, немов звір гуде.

Змішалось все, немов страшна картина,
Лелеки в небі, поряд смерть летить,
Вже не обніме мама свого сина,
Дитя пошматане у вирві ген лежить.

…..

Ви знаєте, що день, то більш дивуюся,
Російській раті, тактиці, війні,
Звідкіль жорстокість і та маячня,
Хто вас родив, убивці москалі?

Закований в кайдани їх солдат,
Немовби той скажений звір,
З якими почестями йтимуть на парад,
Тут не допоможе вже мийдодір.

Не змити глум і кров людську довіку,

…..

Синочки, хлопчики згуртовані війною,
Ви оберіг країни, талісман,
Ви стоїте камінною стіною,
Зірвавши враз нелюдів весь план.

За вас молиться уся спільнота світу,
Благає Бога, щоб усіх прикрив,
О любий, Отче, не губити цвіту,
Країни-неньки відданих синів.

Не туди йшли і не на те напали,

…..

Неслись кури на кублі,
Налетіли москалі,
Мов ті шуляки-убивці,
За чужим добром мисливці.
Горланить півень з переляку,
На гілляку москаляку.
Кури з відчаю кричать,
Ой, ґвалтує руська рать.
Мов ті турки Роксолану,
По кремлівському все плану.
Б’ють поліном поміж очі,
Поживитись вкрай охочі.
Задрипані вояки,

…..

Рідненькі, любі українці,
Ми не лишились на одинці,
Весь світ нам руки простягає,
Лиш НАТО досі ще дрімає.
В сусіда нашого біда,
Нечистотами забита голова.
Весь світ їх захопити хоче,
Вони ж святі кожен булькоче.
«Чорнотворці» всюди родять,
Як наркоманів за ніс водять.
Їхні мужі,

…..

Глибокі рани,
Пекучий біль,
Нелюдські плани,
Знищити ціль.
Немає віри
І не було,
Огидні звірі,
Лиш сіють зло.
Родила мати,
Чи дияволиця?
Скільки волати?
Кров не водиця.
Небесний суд
І лють народу,
Скидайте блуд
Й бридку мерзоту.
Волю не вбити,

…..