Гниле нутро тут суть

Антоніна Грицаюк-Гниле нутро тут суть

Мов карусель, крутиться світ
Від страшної війни,
У підземеллі сидить кріт,
Йому не до снаги.

Піти в народ глянути в очі,
Поставити крапки,
Плюнути в слід десь є охочі,
Вклонитись залюбки.

Як повелися на брехню,
Немовби почманіли,
Вірять в політику свою,
А фейки дають сили.

Весь бачить світ наругу,
А їм, то все пусте,
Вірять не в Бога, а катюгу,
Він всім маразм несе.

Кров річкою, де їхній слід,
Де не посій там вродять,
Давно звихнувся їхній дід,
Синів іще народять.

За гроші душу продають,
Забули про святе,
В прикрасах, килимах їх суть,
Накрадене чуже.

Як докотились, розкажіть,
Чи мало у вас землі?
До ладу в себе доведіть,
Купаєтесь в багні.

А жаба душить, ох зараза,
Люди не так живуть,
Невиліковна в вас проказа,
Гниле нутро тут суть.

Антоніна Грицаюк-Гниле нутро тут суть
Антоніна Грицаюк-Гниле нутро тут суть(Photo by Sima Ghaffarzadeh)

https://www.pexels.com/uk-ua/photo/11322885/

Вірш про страшну війну. Про крота в підземеллі. Про політику брехні та фейків. Про наругу над Україною. Про ріки крові. Про бездушність. Про заздрість. Про гниле нутро.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати