Роки, мов коні вороні,
Хто під конем, хто на коні,
Геть різні присмаки у долі,
То у неволі, то на волі,
Колючі терни, спориші,
То мов в раю, то на межі.
То світить сонце, то дощ плаче,
То з горя серце в грудях скаче.
Голубить вітер,
…..
Вмостився ворон на гілляку,
І кричить, мов з переляку.
Пара з дзьоба, аж летить,
Ну, худоба, чом кричить?
Тут снігур десь вмить з’явився,
– Чого, друже, розходився?
В себе в небі ти літаєш,
І кубло своє ти маєш.
Що не так, яка проблема?
–
…..
Ціп-ціп-ціп горлала баба,
Пес скавчав, мов одурів,
Ну, прибити б його рада,
Скільки лиха наробив.
Всіх курей десь розігнав,
Обірвавши ланцюга,
Дід стояв лише моргав,
А стара, мов та карга.
Кури, то її життя,
Діда – свині і корова,
Назад немає вороття,
Ох,
…..
Побілів зайчисько вмить,
З ляку хвостик лиш тремтить.
Визира білка з кубла,
Ох, тут справа не проста.
Розлінилася зима,
Сніг – це справжня дивина.
Тебе вмить знайде вовчисько,
Ходить він тут зовсім близько.
А в сови великі очі,
Усе бачать серед ночі.
Подивись, ген, чорний крук,
…..
Через поле, через гай,
Мчав до діток Миколай,
Були коні вороні
Норовливі, запальні.
Аж знялись в небесну вись,
Святий Боже, подивись.
Учень твій геть не проспав,
Подарунки всім владнав.
Діточки його чекають,
Під подушки зазирають.
А малеча така мила,
Ще й напрочуд галаслива.
Дай здоров’ячка для всіх,
…..
Гортала доля сторінки,
Одна – сюди, друга – туди,
Першої квітки пелюстки,
Другої чорні скрізь сліди.
Перша сльозами щодень мита,
Друга, мов ранішня роса,
Перша кричить горем прибита,
Друга від щастя розквіта.
Першої терни колють ноги,
Другої лиш один спориш,
Першу обсіли біль,
…..
То дощ, то сніг не розбереш,
Но не зима – справжня халепа
Мов всюдихід по воді йдеш,
Зимі вже схаменутись треба.
Так як колись уже нема,
Сніг замете, аж плід сховає,
Гуртується в мить дітвора,
Сміх, радість ехом скрізь лунає.
Тут санки, лижі, ковзани,
Усе при справі годі спати,
…..
За плечі грудень обніма,
Сніг мокрий та липкий,
Свята несе для нас зима,
Немовби каже – стій!
Вже відпочити прийшов час,
Для того і зима,
Із святом, любі друзі, вас,
Хай Матінка свята.
У кожен дім добробут шле,
Здоров’я та наснагу,
В безодню хай той ковід йде,
…..
Ступа на землю ніч глибока,
Така зваблива, кароока,
Намисто зоряне наділа,
Закоханих приворожила.
А місяць бачить ту картину,
Ходить по небу він без впину.
Горланить півень у хліві,
Ховаються з неба зірки.
Сполоханий зимовий ранок,
Ледь-ледь ступає він на ґанок.
За ним холодний вітерець,
…..
