Ціп-ціп-ціп горлала баба,
Пес скавчав, мов одурів,
Ну, прибити б його рада,
Скільки лиха наробив.
Всіх курей десь розігнав,
Обірвавши ланцюга,
Дід стояв лише моргав,
А стара, мов та карга.
Кури, то її життя,
Діда – свині і корова,
Назад немає вороття,
Ох, немарна та тривога.
– Бабо, ти не кіпішуй,
Верещать ген у садку,
Як зійдуться порахуй,
Може є ще в курнику.
Шарко м’яса захотів,
Забув певно його смак,
Недарма вночі він вив,
Буде гавкати за так.
Кури йшли з передової,
Хто з хвостом, хто без хвоста,
Зняла баба всі побої,
Діду список подала.
– Пес без кістки, ти без м’яса,
Цілий місяць справжній піст,
Хай спокутує зараза,
Й ти за жартівливий хист.
Я й на яйцях переб’юся,
Дочекаюся Різдва,
– Ой, стара, не поділюся,
Арифметика проста.
Твої кури, ну, хай так,
Мої свині, що казати,
Свіжини забудь вмить смак,
Будеш слиню лиш ковтати.
Гумореска про діда з бабою. Весела гумореска про відносини діда і баби, життєва історя. Історія про собаку що побив курей.