Побілів зайчисько вмить,
З ляку хвостик лиш тремтить.
Визира білка з кубла,
Ох, тут справа не проста.
Розлінилася зима,
Сніг – це справжня дивина.
Тебе вмить знайде вовчисько,
Ходить він тут зовсім близько.
А в сови великі очі,
Усе бачать серед ночі.
Подивись, ген, чорний крук,
Він магістр всіх наук.
Годі, білко, гомоніти,
Думай, як для тебе жити.
А я справу вмить владнаю,
Зиму в нірці почекаю.
Не лінився, працював,
Ще й запаси приховав.
Є капуста й бурячок,
Бачу з цього буде толк
А ти, зимонько, вставай,
Швидше снігом посипай,
Ти, хурделице, не спи,
Вкрий всі заячі сліди.
https://www.pexels.com/uk-ua/photo/4001296/
Вірш про зайчика для дітей. Віршик про звірів. Про білочку, вовка, сову, чорного крука. Про зиму, сніг, хурделицю.