Життя вирує

Антоніна Грицаюк-Життя вирує

Ступа на землю ніч глибока,
Така зваблива, кароока,
Намисто зоряне наділа,
Закоханих приворожила.

А місяць бачить ту картину,
Ходить по небу він без впину.
Горланить півень у хліві,
Ховаються з неба зірки.

Сполоханий зимовий ранок,
Ледь-ледь ступає він на ґанок.
За ним холодний вітерець,
Такий проворний молодець.

А в хаті вже життя вирує,
Мама сніданком всіх частує.
Біжать до школи діточки,
По льоду їдуть залюбки.

Зрадливо сонце визира,
Тут чорна хмара насува.
Униз летить лапатий сніг,
Не тішитись було би гріх.

Антоніна Грицаюк-Життя вирує
Антоніна Грицаюк-Життя вирує(Фото автора Oleg Magni: Pexels)

https://www.pexels.com/ru-ru/photo/1866690/?utm_content=attributionCopyText&utm_medium=referral&utm_source=pexels

Вірш про життя. Вірш українською мовою про життя, про природу, про любов до життя. Про природу.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати