Роки, мов коні вороні,
Хто під конем, хто на коні,
Геть різні присмаки у долі,
То у неволі, то на волі,
Колючі терни, спориші,
То мов в раю, то на межі.
То світить сонце, то дощ плаче,
То з горя серце в грудях скаче.
Голубить вітер, вмить рве коси,
То ллються сльози, немов роси.
Палке кохання, мов жарина,
То вмить покинута дитина.
При дітях у притулку мати,
За що? У кого запитати?
Хтось на курок тисне щосили,
Убив – йому ж то заплатили.
Там завиває, мов вовком мати,
Як сина в яму закопати?
Змілів цей світ, скрізь ріки крові,
Насійте віри і любові.
Ласку, щирість посійте всюди,
Ми тут не судді – просто люди.
Вірш про життя. Вірш про життя українською мовою. Вірш про життя, про смерть, про долю, про горе, про щастя