Кличе ворон до кубла,
Мале вороняччя,
Всі злетілись та біда,
Одне вкрай ледаче.
Не летить, знизу сидить,
Та ще й дере дзьоба,
Ну, а ворон зло кричить,
Що пір’я не шкода?
Обдовбу усе і край,
Замерзати будеш,
Лети вгору, вибирай,
А то себе згубиш.
…..
Вікна миються дощем,
Віє прохолода,
А на серці знову щем,
Навіює негода.
Золота іде пора,
Сміється горобина,
Невесела, вкрай сумна
Пісня вже пташина.
Манить ген берізок гай,
Листям в позолоті,
Це для мене, немов рай,
Лину при нагоді.
Заблищали калюжі,
…..
На перехресті зійшлись дороги,
А з ними всі наші тривоги,
Твоя справа на ліво майнула,
Моя зліва направо звернула.
В тебе діти, давно є онуки,
Вкрай натруджені ніжні ще руки.
Моє волосся паморозь вкрила,
Та надія ще й досі жевріла.
Не згасає до тебе кохання,
Ясна,
…..
Злетілись лелеки на зоряне поле,
Стерня босі лапи давно вже не коле,
Зібралися в вирій, дороги далекі,
Летіте, рідненькі, щасти вам, лелеки.
Летіте, летіте, назад повертайте,
Туди, де зростали, завжди пам’ятайте.
А я вас чекаю щораз з нетерпінням,
Хай Бог береже вас, в дорозі везіння.
…..
Бедрик примостився
На яскраву квітку,
Навіть просльозився,
Зігрію сирітку.
Ночі вже холодні,
Сповиті росою,
А ми то самотні,
Квіточко, з тобою.
Я тебе зігрію,
Нектару нап’юся,
Здійсню свою мрію,
Візьму одружуся.
Квіточка те чула,
Та від щастя мліла,
Цвітом стрепенула,
…..
Небо зірками всипане ущерть,
Сміється місяць сяйвом молодик,
Там на війні чатує всюди смерть,
А тут лунає материнський крик.
Роки ідуть, а ворог не вгава,
Голосять вдови, а їх то прибуває,
Кому потрібна клята та війна?
Якій кінця і краю все немає.
Невинна кров, вона то не вода,
…..
У неї весілля, ну так, скажу, драма,
Вона не хотіла, втрутилась мама,
Сивіти в дівках, ой, доню, не гоже,
Якось забудеш, час допоможе.
А як же кохання для неї те вбити,
Вона більше не зможе так щиро любити.
Серце камінне, душа крижана,
Чуже те весілля, й вона там чужа.
…..
Бігла десь в даль, так навмання,
Мов не торкалася землі,
Вмить відмовилась рідня,
За її нескоєні гріхи.
Він поглумився і майнув,
Для нього іграшка й пусте,
За неї вмить вже він забув,
Вона життя нове несе.
Не зламалась, гордо йшла,
Здолала все, удосталь сил,
…..
