Зійшлись дороги

Антоніна Грицаюк-Зійшлись дороги

На перехресті зійшлись дороги,
А з ними всі наші тривоги,
Твоя справа на ліво майнула,
Моя зліва направо звернула.
В тебе діти, давно є онуки,
Вкрай натруджені ніжні ще руки.
Моє волосся паморозь вкрила,
Та надія ще й досі жевріла.
Не згасає до тебе кохання,
Ясна, зоре, пташечко, рання.
А дороги зійшлись не дарма,
Хоч і доля була колись зла.
Пещу ніжно натруджені руки,
Твої стали моїми онуки.
В твоїх дітях тебе щораз бачу,
Сльозу витру, ховаючись плачу.
Вік не довгий, що тут лишилось,
Та дорогам зійтися судилось.

Антоніна Грицаюк-Зійшлись дороги
Антоніна Грицаюк-Зійшлись дороги(Фото автора Flora Westbrook: Pexels)

https://www.pexels.com/ru-ru/@flora-westbrook?utm_content=attributionCopyText&utm_medium=referral&utm_source=pexels

Зустріч на перехресті доріг. Про кохання. Про дітей та онуків. Про старість в парі.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати