Серпневе сонце у вікно
Ще зрання посміхнулось,
Все пригадала, що було,
Нічого не забулось.
Юні роки і колектив,
Вже багатьох немає,
Спомин про кожного ожив,
Час, мов вода, стікає.
Ще молоді і запальні,
Ми вміли працювати,
Лунали весело пісні,
Ходили на паради.
…..
Придебенція така,
Зустріла в лісі їжака,
Хтось по-свинськи поступив,
Шоколадку вправно з’їв.
Викинув обгортку і фольгу,
Їжакові не до сну.
Взявсь за справу швидко вмить,
Вправно так він шелестить.
Забув про страх, оце дива,
Така попалась смакота.
Я підійшла, а він не чує,
Завзято так собі смакує.
…..
Зупинися благаю на мить,
Куди йдеш, не твоя то стежина,
Невже серце й на грам не тремтить,
Тут дружина твоя і дитина.
І він йшов, мов той танк, на таран,
Непохитна була та хода,
Та невдовзі відкрився обман,
Та дорога назад непроста.
В неї серце,
…..
Ну що ж і серпень завітав,
Вночі дощем, вранці росою,
Із липнем пліч-о-пліч став,
І не зворотньою журбою.
Ще пестить сонце залюбки,
Та осінь все ж не за горами,
З соломи складені тюки,
Ліс пахне хвоєю й грибами.
В сосні гуде бджолиний рій,
Зробили вправно там кубло,
…..
