День скорботи, день пам’яті нині,
Плаче дощ по усій Україні,
Плаче ненька, за дітьми ридає,
Кожна смерть її серденько крає.
Нема впину тим втратам щоднини,
Ножем крають все чорні хустини.
Серце плаче за кожного сина,
Лине в небо молитва невпинна.
Голублять діти холодний граніт,
Він ще встиг і продовжив свій рід.
…..
Завчасно осінь до порогу,
Вже проситься до хати,
Навіяла смуток, тривогу,
Як всьому ладу дати?
Холодний дощ крапа без впину,
Блищать озерцями калюжі,
Намоклий півень вигнув спину,
На сідало сховались кури.
А в лісі дух чути грибний,
Вже й наступає позолота,
Тут не дрімай,
…..
Вже швидко сонечко сідає,
І ніч злодійка не дріма,
Крадькома хвилини крає,
В зоряну торбу запиха.
Тче темний килим, не вгаває,
Працює, втоми нема їй,
В повітрі осінь вже кружляє,
А я прошу тихенько – стій!
Не треба, чуєш, зупинись,
Ще не натішились і край,
…..
Сьогодні лелеки кружляли,
Такі клопіткі, гомінкі,
Малі на крило уже стали,
Попереду довгі шляхи.
У небі свої інститути,
Наука, скажу, не проста,
Порядки там є і статути,
Серце щемить, ох краса.
Дорослі навчають малечу,
Згуртованість – перша задача,
Дивлюсь на науку лелечу,
Пташино,
…..
Дзинь-дзень, дзинь-дзень,
Так цілий день,
Слухавка в баби не вгаває,
І діда зранку накаляє.
Ти бач, які стали круті,
Сидять по хатах, мов в норі.
Жара, не висунуть і носа,
Дід дивиться на бабу скоса.
Не довго думав і гадав,
У льосі слухавку сховав.
Ох,
…..
Злилися долі в одне ціле,
Хоч різні погляди у двох,
Він відпустив все наболіле,
В неї в душі переполох.
У нього шлюб вже за плечима,
У неї роман не вдався геть,
Лишилась десь його дитина,
Вона зневірена ущерть.
Діти – її болюча тема,
Вже не судилося і край,
…..
Туливсь світанок до вікна,
З-за небокраю сонце встало,
Летіла з вулика бджола,
Все після ночі оживало.
Росою вмилися жоржини,
Тягнуться мальви в височінь,
Літати діток лелеки вчили,
Майнути в вирій – це їх ціль.
На дроті ластівки вмостились,
Щебечуть, хвильки не вгава,
Люди в хатах заворушились,
…..
Ледачий пес геть знахабнів,
На місяць виє, а в день спати,
Ще й поганяє всіх котів,
Хоч возом їдь чужий до хати.
Господар врізав геть пайка,
Ледащий, хай заробить хліба,
Ох, невезіння для Шарка,
Сидить над мискою і кліпа.
Хвоста волочить по дворі,
Аж тут сорока на пліт сіла,
…..
Просився кіт з двору до хати,
Замерз і їсти уже час,
Миш не вдалось йому впіймати,
В оселі тепло, просто клас!
Хоч і малеча норовлива,
Шарпає вуса і хвоста,
І господиня вкрай криклива,
Та це пусте все для кота.
А що робити, він вже звик,
…..
