Старий, чуєш, не зівай,
Знов якась халепа,
Рухайсь швидше, прийшов край,
Де твоя щелепа?
Мандруй, діду, у медпункт,
Хоч дрімає сонце,
Чуєш, прошу, не шлангуй,
Ой, щось серце коле.
Чуєш, нині є наказ,
Ой, нехай їм трясця,
Не згадаю все у раз,
Сунеться ненастя.
…..
Летять осінні дні у даль,
Мов перелітнії птахи́,
На серці так, легка печаль,
Рахуючи роки.
Ох, як були ми молоді,
Веселі та завзяті,
Не зупинялись на межі,
Здоров’ячком багаті.
Була наснага, позитив,
Все ладилось, вдавалось,
Робили все без зайвих слів,
А, як гарно співалось.
…..
Позлітались горобці,
Затіяли бійку,
Незлюбили украй всі,
Сороку злодійку.
Розпустила та хвоста,
Ще й підняла крила,
Тута справа не проста,
В дзьобі в неї сила.
Горобці, мов саранча,
Летять, нема впину,
Непомітили кота,
Йде, вигнувши спину.
Немов яструб налетів,
Та й впіймав сороку,
…..
Забрела свиня у ліс,
Риє, нема впину,
До вподоби їй круїз,
Аж вигнула спину.
Тут дуб лячно стрепенувся,
Знає це створіння,
Ввічливо він так звернувся,
Жолудями ти смакуй,
Їх мені не шкода,
…..
Півень крила розпустив,
В чужий хлів подався,
Лементу там наробив,
До всіх залицявся.
А господар курника,
У куток забився,
Ситуація важка,
Тут качур з’явився.
Ну, а півень не вгаває,
До качок подався,
Качур лиху вдачу має,
Миттю розібрався.
Одне око запливло,
…..
Холодний вечір на порі,
Усі біжать до хати,
У бабці дрова на межі,
Як буде виживати?
Пенсія, так, то копійки,
Сльоза впала додолу,
Картопля є та огірки,
Тут дякуючи Богу.
Забула м’яса давно смак,
Усе на ліки йде,
Може робила що не так?
…..
Старезний кіт тихо дрімав,
Вмостивсь на підвіконні,
У снах своїх він десь блукав,
Прикривши очі сонні.
Аж десь взялась вмить бджола,
Гуде, впину немає,
Летить у наступ на кота,
А той на вус мотає.
На ніс вмостилась і дзижчить,
А кіт повів лиш оком,
…..
Косить холод тепер мух,
Вже не той, скажу, в них рух,
У щілини поховались,
Аж тут сонця дочекались.
Сонні, та вмить оживають,
Свою справу добре знають.
Надоїдливі і крапка,
Ох, яка комаха гадка.
Свого носа всюди пхає,
Вправно лапами вмиває.
А яка хороша штучка,
…..
Гризлись пси і скаженіли,
Аж летіла слина,
Верховодити хотіли,
Пускати коріння.
Рвали шерсть, вуха, хвоста,
Аж кров розліталась,
Тут то справа не проста,
Влада ще мінялась.
Вожаки у всіх свої,
Лапа лапу миє,
Хтось сьогодні на коні,
А хтось вовком виє.
В когось,
…..
