Старий, чуєш, не зівай,
Знов якась халепа,
Рухайсь швидше, прийшов край,
Де твоя щелепа?
Мандруй, діду, у медпункт,
Хоч дрімає сонце,
Чуєш, прошу, не шлангуй,
Ой, щось серце коле.
Чуєш, нині є наказ,
Ой, нехай їм трясця,
Не згадаю все у раз,
Сунеться ненастя.
Без вакцини ні на крок,
Лиш вдома сидіти,
Задали нам всім урок,
Як будемо жити?!
В мене серце виліта,
А в тебе печінка,
Хтось з нас буде сирота,
Вузька та стежинка.
В тридцять третьому моя
Згинула родина,
А тепер йде маячня,
Аж холоне спина.
Закупи, що донесеш,
Забирай всі кошти,
Що, стара, нині верзеш,
На похорон гроші.
Як дожити нам цей вік,
У Бога судилось,
Може мені буде гріх,
Та лихе наснилось.
Гнали нас, немов отару,
Всі кричали, на забій!
А я скрізь тебе шукаю,
І кричу, шалено, стій!
Далі ми рука в руці,
Ти і я – одне лиш ціле,
Обминули камінці,
І усе те наболіле.
Є картопля, огірки,
Смалець та цибуля,
Ми з тобою молодці,
Для ковіда дуля.
Узвар з яблук до душі,
Ще й часнику парка,
Давай, бабо, пампушки,
Ще й міцна чарка.
Ніч у вікна зазира,
Проситься до хати,
Баба діда пригорта,
Будем виживати.
Гумореска про ковід. Весела історія українською мовою про діда і бабу, що злякались повідомлення про ковід.