Бусел з вирію летів,
Притомився та й присів.
До чужого то болота,
Замастити взуття шкода.
Вправні в нього чобітки,
Їх він носить залюбки.
Там далеко в Україні,
Завітала весна нині.
Злетів в вись курлик-курлик,
Радісний полинув крик.
Рідне все на Батьківщині,
Всі річки, озера сині.
…..
Ой, шляхи ті далекі
Повертають лелеки,
В них на крилах весна,
Її цнотлива краса.
Мов дитя ще вразлива,
Ніжно проліска вмила.
Благословляє пташину,
На щасливу родину.
Кубла хочуть тепла,
Клекоту журавля.
А шпаки залюбки
Домайструють хатки.
На весь ліс уже спів,
Де набрати ще слів?
…..
Поїхав цирк, а клоуни лишились,
Їхня майстерність весь дивує світ,
В ноги царю низенько поклонились,
А він з нори виглядує, мов кріт.
Маразм сильнішає, тут цього не відняти,
Порода ця без батога ні-ні,
Хай там голосить, мов вовчиця-мати,
Правитель їхній, ніби на коні.
Відкрийте очі,
…..
Ти прокинься як буде світати,
Від фіранок відтули враз вікно,
Сонце буде ще лячно дрімати,
Прохолодою віє, ну, й що?
Весна тихо уже порядкує,
Йди до лісу, звідтіль лине спів,
Рання птаха вже ранок віншує,
Де набрати від подиву слів.
Назад кличе їх всіх Батьківщина,
…..
День і ніч кричать коти,
Хоч крути ти хоч верти.
В діда одур вмить напав,
З досвіта лишень як встав.
Давай бабу обіймати,
Облесливо щебетати.
Поголився він гарненько,
Та в лісок подавсь швиденько.
Ножа також прихопив,
Букет «котиків» налупив.
Йде додому донжуан,
В голові має свій план.
…..
Глибока ніч, мов у піску криниця,
Хтось тихо спить, комусь в жаху не спиться.
Гуде сирена гучно не вгава,
Страшні реалії, непрошена війна.
Безвинні дітки гинуть, ну, за що?
Наказ вбивати всім дає х…ло.
Мов ті шакали черево напхати,
А по два боки плаче з горя мати.
Катують полонених і вбивають,
…..
Третя весна в жалобі вся кривава,
Земля у вирвах стогне і голосить,
Для бункерного так собі забава,
А смерть на усі боки косить.
На кладовищах безліч прапорів,
Лежать такі ще юні хлопчаки.
Як вгамувати біль для матерів?
Не дочекались козаки весни.
Їм би кохати, тішитись життям,
…..
Лютий навіть не втомився,
Вкрай уже він розлінився.
Вмостивсь в лісі на пеньку,
Комарі вже у танку.
Не морозив, не лякав,
Березня усе чекав.
Хай працює, силу має,
Пролісок вже розцвітає.
З вирію летять птахи,
Тут уже не до нудьги.
Буде щебіт і кохання,
Ревнощі і зазіхання.
…..
Я візьму й намалюю світанок,
Ось таким, яким бачу його,
Вмить вікно звільню від фіранок,
Пестить сонця враз ніжне тепло.
На черемусі стих соловейко,
Вже зозуля на варті стоїть,
Небо висне, ну, зовсім близенько,
Горизонт десь до себе манить.
М’ячем серце у грудях забилось,
Як люблю я цю Божу красу,
…..
