Ох, бузковий аромат
Покрутив стрілку назад,
Юність миттю повернула,
На всі боки озирнула.
Як колись квітне і нині,
Ну, а спогади невпинні.
Ти закоханий, я – ні,
Байдуже усе мені.
Грала вправно почуттями,
Розкидалася словами.
Ти обламав увесь бузок,
Море білих квіточок.
Погнула їх, а не тебе,
Серце, то було пусте.
Розійшлись наші стежини,
Ну, а спогади невпинні.
Зустрічі вкрай випадкові,
Не згубив ти ще любові.
Геть не згасла, все горить,
Моє серце й нині спить.
Вірш бузкові спогади. Про юність. Про закоханого чоловіка. Про невзаємні почуття. Про пусті слова. Про випадкові зустрічі.