Мов розквітла враз душа,
Бог весну дав і тепла.
Соловейко заспівав,
Квітень владу в руки взяв.
Порядкує в лісі, в полі,
Хороше йому на волі.
Зеленіє вже лужок,
Сипне скоро квіточок.
Птаство все уже в турботі,
Парується при нагоді.
Закоханих лине спів,
Їжачок зашелестів
Сухим листям,
…..
Ще без листя калина,
Та співа вже пташина.
В’є кубло соловей
Для майбутніх дітей.
Ох, завзятий артист,
Незрівнянний тут хист.
Така грудка маленька,
Ну, а пісня гучненька.
Співай, рідний, співай,
Духу всім підіймай.
Тут на рідній землі,
Від зорі до зорі.
Звеселяй любий край,
…..
Бусел з вирію летів,
Притомився та й присів.
До чужого то болота,
Замастити взуття шкода.
Вправні в нього чобітки,
Їх він носить залюбки.
Там далеко в Україні,
Завітала весна нині.
Злетів в вись курлик-курлик,
Радісний полинув крик.
Рідне все на Батьківщині,
Всі річки, озера сині.
…..
Ой, шляхи ті далекі
Повертають лелеки,
В них на крилах весна,
Її цнотлива краса.
Мов дитя ще вразлива,
Ніжно проліска вмила.
Благословляє пташину,
На щасливу родину.
Кубла хочуть тепла,
Клекоту журавля.
А шпаки залюбки
Домайструють хатки.
На весь ліс уже спів,
Де набрати ще слів?
…..
Поїхав цирк, а клоуни лишились,
Їхня майстерність весь дивує світ,
В ноги царю низенько поклонились,
А він з нори виглядує, мов кріт.
Маразм сильнішає, тут цього не відняти,
Порода ця без батога ні-ні,
Хай там голосить, мов вовчиця-мати,
Правитель їхній, ніби на коні.
Відкрийте очі,
…..
Ти прокинься як буде світати,
Від фіранок відтули враз вікно,
Сонце буде ще лячно дрімати,
Прохолодою віє, ну, й що?
Весна тихо уже порядкує,
Йди до лісу, звідтіль лине спів,
Рання птаха вже ранок віншує,
Де набрати від подиву слів.
Назад кличе їх всіх Батьківщина,
…..
День і ніч кричать коти,
Хоч крути ти хоч верти.
В діда одур вмить напав,
З досвіта лишень як встав.
Давай бабу обіймати,
Облесливо щебетати.
Поголився він гарненько,
Та в лісок подавсь швиденько.
Ножа також прихопив,
Букет «котиків» налупив.
Йде додому донжуан,
В голові має свій план.
…..
Глибока ніч, мов у піску криниця,
Хтось тихо спить, комусь в жаху не спиться.
Гуде сирена гучно не вгава,
Страшні реалії, непрошена війна.
Безвинні дітки гинуть, ну, за що?
Наказ вбивати всім дає х…ло.
Мов ті шакали черево напхати,
А по два боки плаче з горя мати.
Катують полонених і вбивають,
…..
