Кричала, чуєш, зупинись,
Та на всі боки подивись.
Ген, той зимовий зорепад,
Який не повернеш назад.
А там весняний першоцвіт,
І нам неповних двадцять літ.
А поряд десь спекотне літо,
Було тут зраду пережито.
Зима сипнула снігом в душу,
Тепер забути тебе мушу.
А як?
…..
До кордону літо вправно так крокує,
Осінь не дрімає на нього чатує.
Стелиться туманом, теплою росою,
Голова сповита пишною косою.
У пелені яблука ще й груші медові,
В кошику наливки вишнево-сливові.
Є бочечки з медом на різні смаки,
Зимою скуштують дітки залюбки.
Пестило калину, соком наливало,
Осінь приголубить,
…..
