Антоніна Грицаюк-За кого помираєте?

За кого помираєте?

Тікає травень до межі,
Не за горами літо,
А орки все у куражі,
Надалі чорним шито.

Почерк один, мов близнюки,
Ґвалтують і вбивають,
І роблять все це залюбки,
Страшну натуру мають.

За що маленьке янголя,
До смерті катували?
Вас не приймає геть земля,

…..