Незабутній гріх
Корилась долі, як могла,
В молитві на колінах,
На Бога не тримала зла,
Напевно заслужила.
Зозулею була колись,
Лишила немовлятко,
На краще мрії не збулись,
Не так все було гладко.
Більше не дав Бог діточок,
Назад нема дороги,
Розпач загнав її в куток,
…..
