Навіжені горобці,
Хліба знайшли шмат,
Позлітались геть усі,
Мовби на парад.
Та не чемні вони геть,
Цвірінчать щосили,
А чатує поруч смерть,
Крила хоча б вціліли.
Кіт, немовби те чекав,
Виповз із-за плоту,
Галасливого впіймав,
Мав лиш мить роботу.
Решта майнула в вись,
Вже їм не до хліба,
Хочеш жити бережись,
Смерть очима блима.
Вірш про горобців. Повчальний вірш українською мовою, про важливість бути обачним. Вірш про горобця і кота. Вірш про тварин.