Антоніна Грицаюк-Хтось бачить все, комусь пусте

Хтось бачить все, комусь пусте

Ну що ж і серпень завітав,
Вночі дощем, вранці росою,
Із липнем пліч-о-пліч став,
І не зворотньою журбою.

Ще пестить сонце залюбки,
Та осінь все ж не за горами,
З соломи складені тюки,
Ліс пахне хвоєю й грибами.

В сосні гуде бджолиний рій,
Зробили вправно там кубло,

…..