Зустрів кінь козу рогату,
Гонорову та пихату,
Кінь гіржить, а коза бе-е,
Не боюся я тебе.
Час тобі до стійла йти,
Воду більше не мути,
Геть набридли вже дебати,
Буду всіх на роги брати.
Всюди ж провокація,
Де скажи люстрація?
Хоч скачу я скік та скік,
…..
Село – щоденні клопоти, турботи,
Праця важка, без вихідних,
То косовиця, то городи,
Хоч нарікати тепер гріх.
Змінився побут і знаряддя,
Немає ціпів і прачів,
Але щебече пташка рання,
Село у праці – це без слів.
Ледачий є, в селі і в місті,
Є така риса людська,
…..
Завітав до бабусі онук,
Мов магістр великих наук,
Діда вчить, як йому жити,
І без ціпка вправно ходити.
– А ти, бабцю, фартуха скидай,
Модну туніку одягай.
Геть не в моді уже ваші речі,
Не старі ви, скажу, ще до речі.
Слухав дід та мотав на вуса,
…..
Б’є копитом кінь у полі,
Проситься до бою,
Ти, гнідий, ходи по волі,
Не візьму з собою.
В бій страшний піду я сам,
Ти тут залишайся,
Як життя своє віддам,
Землі не цурайся.
Бо вона тебе годує,
Всю мою родину,
Ворог клятий то чатує,
…..
Канікули, канікули весела пора,
Їм так радіє уся дітвора,
Літо настало – тепло принесло,
Холоду на дворі, як і не було.
Галас на річці, галас у дворі,
Дітвора тішиться чудовій цій порі,
Як же не радіти, як не веселитись,
Невже можна літом хоч хвильку журитись.
Антоніна Грицаюк-Канікули(Photo by Kampus Production)
https://www.pexels.com/uk-ua/photo/8813498/
Вірш про канікули.
…..
Окунця зловив Петрусь,
Ой, татусю, я боюсь.
Він колючий, як їжак,
А який же він на смак?
Ще й лячно відкриває рота
Тато, мені його шкода.
Відпусти його благаю
Якось щуку ще впіймаю.
Окунець хай підростає
І гачка щораз минає.
На приманку не ведеться
А то лихо не минеться.
…..
Прийшло літо на поріг,
До нашої хати,
Із яких прийшло доріг,
Хочу запитати.
Звідки літечко прийшло,
Із якого краю,
Тепло звідкіль принесло?
Розкажи благаю.
Засміялось літо щиро,
Сміх пішов луною,
Ягідками усе вкрило,
Літньою росою.
Очі волошкові,
Мов небес блакить,
…..
Барвистим метеликом літечко літає,
Всюди, де літає, барви розкидає,
Золотом сипнуло, полетіло в поле,
Красується колос, вирує, мов море.
А зелена фарба гарна, соковита,
Нею трава в лузі, мовби вся сповита,
У небесну вись швидко полетіло,
Блакитними фарбами небо наситило.
Червону, рожеву сипле щедро в лісі,
Стомилось,
…..
