Завітала, якось сваха,
До сватів у гості,
Гарно усіх привітала,
Радіючи дочці.
Гарна стала молодиця,
Золота дитина,
Чорноброва, білолиця,
Та й славна родина.
Свекор бутля вже на стіл,
З комори виносить,
Біля свахи поруч сів,
Та до столу просить.
На столі все до ладу,
…..
Летить ворон, летить чорний на льоту кряче,
Плаче моя Україна гірко-гірко плаче.
Плачуть ліси і діброви, полонини, гори,
Нема ладу землі рідній, одне лише горе.
Пруть до влади мужі кляті, чубрають волосся,
Невже так до віку буде чи мені здалося.
Ділять ті портфелі чорні грошами набиті,
А для бідного народу скажіть,
…..
Схаменіться добрі люди!
Не рвіть Україну,
Не ганьбіть рідну землю,
На віки єдину!
Вона на світ породила,
Дала те, що мала,
Та якась нечиста сила
Віру підірвала.
Українці піднялися,
Не хочуть мовчати
На майдан геть подалися,
Правди добувати.
Встань, Тарасе,
…..
Мур-мур-мур муркоче киця,
Ходить така небилиця,
Що не хочу працювати,
Мені лиш аби поспати.
То не правда ой ні, ні,
Працювати любо мені,
Я працюю так завзято,
Мені праця немов свято.
Гонять тільки мене всюди,
Недовірливі всі люди,
На столі лиш примощусь,
Вмить на дворі опинюсь.
…..
Вихвалявся в лузі коник-стрибунець,
Ох який я гарний, який молодець,
Куди захочу – скочу, нікого не боюся,
На листок зелений справно примощуся.
Сидів на листкові довго вихвалявся,
Аж тут зеленій жабі на язик попався,
Вихвалятись діти це погана звичка,
Бо можна попастись на злого язичка.
Антоніна Грицаюк-Коник-стрибунець(Художник: Ірина Легенька)
Віршик про коника-стрибунця,
…..
Згадаю час, літа я ті,
І ту святу годину,
Коли матуся із печі
На стіл кладе хлібину.
Немовби сонця промінці,
Вложила в неї мама,
Руки ж у неньки золоті,
Любов до хліба й шана!
І стиха мовить нам слова,
Вони, немов молитва,
–
…..
Заманулося Данилу у гори в Карпати,
На колінах почав жінку він свою благати.
Відпочину, а ще може вилізу на гору,
Може мати народила мене в добру пору.
Довго думала журилась, їдь хай тобі трясця,
Може вилізеш на гору, а може не вдасться.
А як вилізеш на гору, щоб не повернувся,
…..
Каже, якось баба діду,
Я в Америку поїду,
Розсміявся старий дід,
Скільки ж тобі бабо літ?
На те баба не зважала,
Всі документи зібрала,
Тай майнула у сільраду,
Щоб дали, якусь пораду.
Голова сільради, диво,
Подививсь на бабцю мило,
Запитав серйозно так,
Жартувати був мастак.
…..
Впіймав рибку золоту,
Кирпатий Данило,
На картину було ту,
Подивитись мило.
Рибка проситься у нього,
У долонях скаче,
А Данило з того всього,
Сів та з радості плаче.
Ото радість привалила,
Попав рибак в казку,
Кров у голову забила,
Потішу Параску.
Є машина у Івана,
…..
