Гризлись пси і скаженіли,
Аж летіла слина,
Верховодити хотіли,
Пускати коріння.
Рвали шерсть, вуха, хвоста,
Аж кров розліталась,
Тут то справа не проста,
Влада ще мінялась.
Вожаки у всіх свої,
Лапа лапу миє,
Хтось сьогодні на коні,
А хтось вовком виє.
В когось,
…..
Вже задиміли димарі,
Струною дим летить,
Холодний вечір на порі,
І дощ тарабанить.
Біжать всі швидше до тепла,
В повітрі видно дух,
Для холоду ще й не пора,
Нема набридлих мух.
Вересень лячно стрепенувсь
Від крику журавля,
До горобини посміхнувсь,
Що видно звіддаля.
…..
Голосить вітер у садках,
Жовтий лист тріпоче,
Червоне яблучко в руках,
Немов сховати хоче.
Сповиє в листя і гойда,
Немов малу дитину,
А воно стигле, вже пора,
А він гойда без впину.
Тут задрімав лише на мить,
Та враз опам’ятався,
А яблучко в траві лежить,
…..
Хмари снують нехай їм грець,
Немов отари в горах,
Що ж для тепла певно кінець,
Кричать птахи на сполох.
Пора у вирій, годі вже,
Дорога вкрай далека,
На серці сум, туга бере,
Лиша гніздо лелека.
Зграї гуртуються в ключі,
Високо під хмарами,
Стають куценькі уже дні,
…..
