Стій! Зупинись!
Стій! Зупинись! Вже годі, досить!
Смерть одуріла, щодень косить.
Йде по війні, не зупинити,
А гинуть материнські діти.
День і ніч хода кровава,
Не вгомониться: спритна, жвава.
Гребе в обійми залюбки,
Руки холодні і липкі.
А їм би жити і радіти,
А матерям не голосити.
Роки ідуть,
…..