Вірші

Антоніна Грицаюк-В обійми летіла

В обійми летіла

В обійми летіла, аж крила ламала,
Десь бралася сила, бо щиро кохала.
А він для забави, або для рахунку,
Звабив сердешну не задля поцілунку.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Геть невдалий цей круїз

Геть невдалий цей круїз

Почубралось воронячче,
Перше регоче, друге плаче.
Третє дає драпака,
Ось комедія така.
Кріт в норі тремтить від ляку,
Запроданця вб’ю собаку.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Старості в стрій ще не пора

Старості в стрій ще не пора

Летять роки до зеленгаю,
А я кричу: «Куди, куди?»
Сліди я ваші позбираю
І напишу вірша рядки.

Моє дитинство босоноге,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Бій солдата

Бій солдата

Сон короткий у солдата,
Передова – пекельний жах!
В руках тримає автомата,
Все ж посмішка є ну вустах.

Солодкий сон: діти,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Молодиця і полуниці

Молодиця і полуниці

Дуже гарна молодиця,
Чорноброва, білолиця,
Подалася на базар,
Щоб продати свій товар.
Полуниці у відрі,
Йшла рівненько по межі.
Там до лісу повернула,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Червона чума

Червона чума

Щодень у бій ідуть солдати,
Щодень голосить чиясь мати,
Чекають з фронту діти тата,
Війна – та будь же ти проклята.
Той,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Придбав дід собі смартфон

Придбав дід собі смартфон

Придбав дід собі смартфон,
До дітей йшов на поклон.
Дуже вже йому кортіло,
Вів себе геть знахабніло.
Зважили все: за і проти,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Втрату сльозами не втопити

Втрату сльозами не втопити

Молилась на колінах мама,
Серце ятрить пекуча рана.
На цвинтар втоптана стежина,
Сном вічним спить її дитина.
Її соколик, янголятко,
Онук питає: «Де мій,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Кіт злодіяка

Кіт злодіяка

Хлепче воду кіт із ночі,
Аж на лоба лізуть очі.
Господиня засмутилась,
Бринза з гніту десь поділась.
Аж тут трісь себе по лобі,

Читати →