Вірші
Летять роки
Летять роки
За дрімучі ліси,
Я їх не пускаю,
Віжки все натягаю.
Та не тут, то було,
Вони мчать, мов на зло.
…
Розгубила сліди
Розгубила сліди,
Замели їх сніги,
Потім дощ по весні
Змив, немов не були.
Ну, а я все у сні,
…
Зима майне і все лихе мине
Помітили вже сонце не осіннє,
Світить по-іншому – це зовсім вже не те,
У ньому є, скажу, якесь прозріння,
Зима майне і все лихе мине.
…
Час у безодню
Боже, чи чуєш, стихли птахи,
Вони нажахались страшної війни.
Виють собаки вдень й серед ночі,
Мами виплакали давно свої очі.
У батьків чоло від горя посивіло,
…
Дід і розбита пляшина
Прямо в очі лупить сніг,
На подвір’я, і поріг,
Слизота – справжня халепа,
Цього вже, скажу, не треба.
Придбав дід собі пляшину,
…
Дев’ять місяців кривавої війни
Дев’ять місяців кривавої війни,
А разом страшних вісім років,
Якби дістались лігва сатани,
Не мали б люди горя і мороки.
Глибокі вирви в душах і землі,
…
В молитві сила
Скажи мені, мамо,
Як ти встала рано,
Ти ж всю ніч молилась,
Навіть не схилилась.
Слізоньки котились,
Вони мені снились.
…
Різні людські цінності
Котиться клубком життя
Швиденько вниз з гори,
В одного усе до пуття,
А другий так аби.
Живе одним прожитим днем,
…
Очі не бачать і не чути ніг
Води – шептали губи тихо,
Хоч крапельку, мамо, благаю,
Помовч, рідненький, буде лихо,
Із того світу витягаю.
Затих, він був уже не тут,
…