Летять роки до зеленгаю,
А я кричу: «Куди, куди?»
Сліди я ваші позбираю
І напишу вірша рядки.
Моє дитинство босоноге,
Першим вмостилося у стрій,
Стерня дитячі ноги коле,
Гуси у шкоді, тут не стій.
Бо наслідки будуть невтішні,
Польовий колгоспний не дріма,
Були і ми інколи грішні,
Тієї паші, то катма.
Заграємось, ну, а вони
Летять розправивши вмить крила,
Візьми ти їх наздожени,
Дитяча ніжка тут безсила.
Вже юність дружно в стрій ступає,
Така невпинна, норовлива,
Серце дівоче, мов співає
І розправляє вправно крила.
Все ладиться, все вдається,
Щось не по плану та цур тому,
Життя назад не повернеться,
Лечу на крилах я додому.
Втрата важка – не стало тата,
А як же маму залишити,
Душа то на любов багата,
Ладна і небо прихилити.
Пішла нелегка знов стежина,
Праця важка, що тут казати,
Та не ледача я дівчина,
Змогла всі труднощі здолати.
Влилась миттєво в колектив,
Стала його спільна частина,
Уже юності час сплив,
А молодість така невпинна.
Злелись в єдине долі дві,
На рушник весільний стали,
Всміхнулась доленька тоді,
Через рік сина обіймали.
Невпинні клопоти життя,
Так швидко плине, пролітає,
І знову Богу вдячна я,
Синочком нас благословляє.
В шеренгу зрілість вправно стала,
Я знову в клопотах щоднини,
Та важка втрата тут спіткала,
Не стало серця половини.
В вічність мама відійшла,
Та ще б їй жити і радіти,
Життєва річка все пливла,
На ноги вже ставали діти.
В родину донечки прийшли,
Онуки – радість, сенс життя.
І старість стукає: «Не йди?»,
Тебе ще не чекаю я.
Ти линь туди, де темний ліс,
Тобі у стрій ще не пора,
Затягнеться там твій круїз,
Душа у грудях молода.
Про тебе напишу окремо,
Десь через двадцять, туди далі,
Хоч на душі лоскотно, щемно,
Та покручу я ще педалі.
Що у житті лиш не було,
Гіркі втрати і розлуки,
Та серце береже тепло,
До Бога простягаю руки.
Йому я вдячна за все нині,
За його ласку і турботу,
Прошу дай мир моїй країні,
І її мужньому народу.
Вірш про невпинні роки. Про дитинство босоноге. Про гусей у шкоді. Про юності роки. Про важку втрату. Про відхід тата у вічність. Про важку працю. Про весілля. Про первістка синочка. Про зрілість. Про відхід мами у вічність. Про появу онуків. Про старість на порозі. Про молодість душі. Про гіркі втрати і розлуки. Про подяку Богові. Про благання миру.