Вірші

Антоніна Грицаюк-А наша ненька буде процвітати

А наша ненька буде процвітати

Ви бачили, як сонечко сміється,
Світанок ніч почав вже обкрадати,
Дасть Бог невдовзі лихо це минеться,
Будемо неньку дружно піднімати.

Надія є,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Мати убивці

Мати убивці

Чи ти в муках не родила,
Згадай все те нині,
На руках ніжно носила,
Тішилась дитині.

В сповиточку сповивала,
Зубчик перший в радість,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Летять роки

Летять роки

Летять роки
За дрімучі ліси,
Я їх не пускаю,
Віжки все натягаю.
Та не тут, то було,
Вони мчать, мов на зло.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Розгубила сліди

Розгубила сліди

Розгубила сліди,
Замели їх сніги,
Потім дощ по весні
Змив, немов не були.
Ну, а я все у сні,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Зима майне і все лихе мине

Зима майне і все лихе мине

Помітили вже сонце не осіннє,
Світить по-іншому – це зовсім вже не те,
У ньому є, скажу, якесь прозріння,
Зима майне і все лихе мине.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Час у безодню

Час у безодню

Боже, чи чуєш, стихли птахи,
Вони нажахались страшної війни.
Виють собаки вдень й серед ночі,
Мами виплакали давно свої очі.
У батьків чоло від горя посивіло,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Дід і розбита пляшина

Дід і розбита пляшина

Прямо в очі лупить сніг,
На подвір’я, і поріг,
Слизота – справжня халепа,
Цього вже, скажу, не треба.
Придбав дід собі пляшину,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Дев’ять місяців кривавої війни

Дев’ять місяців кривавої війни

Дев’ять місяців кривавої війни,
А разом страшних вісім років,
Якби дістались лігва сатани,
Не мали б люди горя і мороки.

Глибокі вирви в душах і землі,

Читати →
Антоніна Грицаюк-В молитві сила

В молитві сила

Скажи мені, мамо,
Як ти встала рано,
Ти ж всю ніч молилась,
Навіть не схилилась.
Слізоньки котились,
Вони мені снились.

Читати →