Вірші

Антоніна Грицаюк-Курячий рід

Курячий рід

Квочка діточок гукає,
Півень їй допомагає,
Ко-ко-ко, ко-ко-ко,
Ще такого не було.
Неслухняні стали й край,
Що ж, Рябко, допомагай.

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-Стій! Зупинись!

Стій! Зупинись!

Стій! Зупинись! Вже годі, досить!
Смерть одуріла, щодень косить.
Йде по війні, не зупинити,
А гинуть материнські діти.
День і ніч хода кровава,

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-Благословенна пора

Благословенна пора

Не на жарти припікає,
Сонце гріє, не вгава,
Дітвора вже засмагає,
Сміх дитячий скрізь луна.

В холодочку насолода,
Вода джерельна до смаку,

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-Туман стелиться

Туман стелиться

Світить місяць молоденький,
Ще скрізь шибку зазира,
Десь подівся мій миленький,
Вже прийти йому пора.

А туман стелиться
Та й над річкою,

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-Радісне зелене свято

Радісне зелене свято

Ох, ворушилися колись,
Іде зелене свято,
Тут не дрімай і не лінись,
Роботи є багато.

Мама, мов пташечка, літа,
І дітвора при ділі,

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-Сині волошки

Сині волошки

Волошки стелились до самого неба,
Немов злились в одне ціле,
А щастя більшого не треба,
Віддане кохання і щире.

Дивились ми на ту красу,

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-Страшні сни

Страшні сни

Червоні маки, немов кров,
Стелились полем в далечінь,
Не озирнувшись він пішов,
Боронити край свій була ціль.

Вона стояла й голосила,

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-А в’язниця клята сина не пускає

А в’язниця клята сина не пускає

Ой, летіла мама чайкою до сина,
А на полі бою, ох, страшна картина,
Вбиті чаєнята – материнські діти,
Стала пригортати, стала голосити.

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-Розвіються чвари

Розвіються чвари

Колосок до колоска,
Тягнеться пшениця,
Не змигнеться і жнива,
Все тут, як годиться.

Дасть Бог силу і терпіння,
На майбутнє віру,

…

Читати →