Туман стелиться

Світить місяць молоденький,
Ще скрізь шибку зазира,
Десь подівся мій миленький,
Вже прийти йому пора.

А туман стелиться
Та й над річкою,
А серце крається,
Щораз з відчаю.

Не туди ведуть,
Та й ті доріженьки,
Не туди ідуть,
Милого ніженьки.

Вірш про туман над річкою. Про місяць молоденький. Про милого. Про доріженьки. Про милого ніженьки. Про відчай.

Поділіться дописом