Ох, ворушилися колись,
Іде зелене свято,
Тут не дрімай і не лінись,
Роботи є багато.
Мама, мов пташечка, літа,
І дітвора при ділі,
В усіх задача не проста,
А рученьки, то вмілі.
В оселі сонечко сія,
Немає і пилинки,
Тут на подвір’ї метушня,
Щоб не було смітинки.
Тоді на річку, у лісок,
По липу й татариння,
Зграйка засмаглих діточок,
Таке було дозвілля.
Зелений двір, така краса,
Усе, немов сміється,
Весела літня ця пора,
Все до ладу вдається.
Сьогодні лину знов туди,
І серце птахом б’ється,
З дитинства бачу ті сліди,
І сонце знов сміється.
Вірш про зелене свято. Про маму та дітвору. Про чистоту в оселі. Про метушню на подвір’ї. Про річку та лісок. Про липу й татариння. Про зелений двір. Про красу. Про літню пору. Про дитинства сліди.