Вірші

Антоніна Грицаюк-Дзюрчить струмочок

Дзюрчить струмочок

Дзюрчить струмочок, мов співа,
Здалека його чути,
Не за горами вже зима,
В кригу буде закутий.

Пригріє сонечко весняне
З гори,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Життя йде

Життя йде

Вмостилося вороняччя
На старезну липу,
Вередливе, нетерпляче,
Наробило крику.

А та стогне, годі вже,
Дайте віку дожити,
Воно гадить,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Я щаслива

Я щаслива

Іду в жовтневий листопад,
Бентежу листя залюбки,
Не повернути вже я назад,
Щасливі юності роки.

Берізка золотом сипнула,
Вік –

Читати →
Антоніна Грицаюк-Коханець-невдаха

Коханець-невдаха

Сором очі випікав,
Як нам далі жити,
Зраду лячно приховав,
А совість не вбити.

Та зваблива, запальна,
Пестощі без міри,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Родина куріпок

Родина куріпок

Стелилась стежка,
Через поле бита,
По ній іде родина,
То куріпок свита.

Попереду тато,
Крутить головою,
Діточок багато,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Холодне небо

Холодне небо

Холодне небо до землі,
Немовби пригорнулось,
Десь там далеко на межі,
Пішло все, що забулось.

Ні, не забулось ще є щем,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Згасали в небі зірочки

Згасали в небі зірочки

Згасали в небі зірочки,
Світанок прокидався,
Солодко спали діточки,
День новий починався.

Клопоче мама біля плити,
Іде аромат по хаті,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Будем виживати

Будем виживати

Старий, чуєш, не зівай,
Знов якась халепа,
Рухайсь швидше, прийшов край,
Де твоя щелепа?

Мандруй, діду, у медпункт,
Хоч дрімає сонце,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Вірш про спогади

Летять осінні дні у даль

Летять осінні дні у даль,
Мов перелітнії птахи́,
На серці так, легка печаль,
Рахуючи роки.

Ох, як були ми молоді,

Читати →