Сором очі випікав,
Як нам далі жити,
Зраду лячно приховав,
А совість не вбити.
Та зваблива, запальна,
Пестощі без міри,
А дружина клопітка,
І обійми щирі.
Все у хаті до ладу,
Літає, мов птаха,
Захотілося медку,
Коханець-невдаха.
Гризуть сумніви щодень,
Навіть серед ночі,
А, як дійде до людей,
Зганьбить є охочі.
Точить серце черв’ячок,
Ох, скажу, халепа,
Вмить піймався на гачок,
Так тобі і треба.
Живи заячим життям,
Бійсь кожну хвилину,
На майбутнє ти затям,
Не зраджуй дружину.
Вірш про зраду. Вірш про зрадника, що приховує свою зраду. Вірш про чоловіка, що має коханку. Вірш про нещасне кохання.