Холодне небо до землі,
Немовби пригорнулось,
Десь там далеко на межі,
Пішло все, що забулось.
Ні, не забулось ще є щем,
А інколи і смута,
Не змиєш втрату ту дощем,
До неї, мов прикута.
Ти йшов в осінній листопад,
Я зупинись, кричала,
Дороги не було назад,
Осінь сліди вкривала.
Наші дороги розійшлись,
Напевно Божа воля,
Ми не такі вже, як колись,
Ти не моя був доля.
Холодне небо до землі,
Немовби пригорнулось,
Чому ти снися мені в сні?
Нічого не забулось.
Вірш про нерозділене кохання. Вірш про нещасне кохання, вірш про кохання без відповіді. Сумна історія про кохання.