Згасали в небі зірочки

Антоніна Грицаюк-Згасали в небі зірочки

Згасали в небі зірочки,
Світанок прокидався,
Солодко спали діточки,
День новий починався.

Клопоче мама біля плити,
Іде аромат по хаті,
Вставайте до школи, діточки,
Вже скоро вирушати.

Вода холодна у відрі,
Бентежить сонні очі,
На пам’ять вірш у голові,
Геть не забувся з ночі.

Яблука в сумці і книжки,
Гайда, вже час в дорогу,
Відстань долаєм залюбки,
Тамуючи тривогу.

Дзвенить дзвінок і кличе в клас,
Всі чемні, клопіткі,
Не було заздрощів у нас,
Ділились залюбки.

Антоніна Грицаюк-Згасали в небі зірочки
Антоніна Грицаюк-Згасали в небі зірочки(Фото автора Szabó Viktor: Pexels)

https://www.pexels.com/ru-ru/photo/3227984/?utm_content=attributionCopyText&utm_medium=referral&utm_source=pexels

Вірш про школярів. Вірш українською мовою, про дітей. Про шкільну пору дітвору. Про шкільну дружбу. Про дружбу.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати