Про життя

Антоніна Грицаюк-Щасливі юності сліди

Щасливі юності сліди

Світанок трохи забарився,
Ще зорі з неба посміхались,
Собака в буді причаївся,
Коти в кохання вправно грались.

Зимовий сон – не літній,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Душа продажна і гріховне тіло

Душа продажна і гріховне тіло

Ганебні вчинки – це, мов чорна карта,
Душа твоя гроша уже не варта.
Продав нечистому і оком не моргнув,
А той тебе до цього підштовхнув.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Світить місяченько

Світить місяченько

Світить місяченько
Зазира в вікно,
Ранок вже близенько,
Спить ще все село.

Гавкають собаки,
Десь там на кутку,
Верещать котяки,

Читати →
Антоніна Грицаюк-А наша ненька буде процвітати

А наша ненька буде процвітати

Ви бачили, як сонечко сміється,
Світанок ніч почав вже обкрадати,
Дасть Бог невдовзі лихо це минеться,
Будемо неньку дружно піднімати.

Надія є,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Мати убивці

Мати убивці

Чи ти в муках не родила,
Згадай все те нині,
На руках ніжно носила,
Тішилась дитині.

В сповиточку сповивала,
Зубчик перший в радість,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Летять роки

Летять роки

Летять роки
За дрімучі ліси,
Я їх не пускаю,
Віжки все натягаю.
Та не тут, то було,
Вони мчать, мов на зло.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Розгубила сліди

Розгубила сліди

Розгубила сліди,
Замели їх сніги,
Потім дощ по весні
Змив, немов не були.
Ну, а я все у сні,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Зима майне і все лихе мине

Зима майне і все лихе мине

Помітили вже сонце не осіннє,
Світить по-іншому – це зовсім вже не те,
У ньому є, скажу, якесь прозріння,
Зима майне і все лихе мине.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Різні людські цінності

Різні людські цінності

Котиться клубком життя
Швиденько вниз з гори,
В одного усе до пуття,
А другий так аби.

Живе одним прожитим днем,

Читати →