Вірші

Антоніна Грицаюк-Ніч чарівниця

Ніч чарівниця

У решето зібрала зорі,
Тоді скрутила в перевесло,
Сипнула янголам в долоні,
Трудилась вправно, вміло, чесно.

Не задрімала, бо вона
Закоханим,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Вечірній улов

Вечірній улов

За став сонце давно вже вмостилось,
Невгамовні лишень рибаки,
Хтось не підсік, а комусь щось наснилось,
Без улову сидять залюбки.

Гомонять усі лише тихенько,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Безхребетні хробаки

Безхребетні хробаки

Ще не думало світати,
Спало місто і село.
Молилась Богу щиро мати,
На серці важко так було.

Сльози котились, мов горох,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Рік смутку, горя і надії

Рік смутку, горя і надії

Рік смутку, горя, зрад, а все ж надії,
Під звук сирен іде в минуле він,
Одні тепер у українців мрії,
Почути: “Перемога!” – під церковний дзвін.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Мамина таємниця

Мамина таємниця

Пише мама листи і складає в скарбницю,
Вона має від всіх вже давно таємницю.
Геть вже висохли сльози, пересохли зіниці,
Ніжно скарб свій бере в кладовій на полиці.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Плакали люди

Плакали люди

Плакали люди, падали квіти,
В чорну жалобу були сповиті.
Ехо летіло, кричала мати,
Сльози втирали друзі-солдати.
Батько сивів, беззвучно вив,
Від люті брат,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Дід ковзар

Дід ковзар

Льодом вкрилася вода,
Це справжнісінька біда.
Дід в дитинство провалився,
Зранку молока напився.
Взяв з горища ковзани,
Баба знає – до біди.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Лиска злодійка

Лиска злодійка

Влізла лиска у курник,
Підняли тут кури крик.
Куд-куда, куд-куда,
Ох, і лихо, ох, біда.
Спав у буді пес Палкан,
Не такий був в нього план.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Так будь, війна, же ти проклята

Так будь, війна, же ти проклята

Війна – яка страшна потвора,
Смерть, розпач – дай все зруйнувати,
Щасливі люди були лише вчора,
Сьогодні вовком треба завивати.

Де б не була вона,

Читати →