Вірші
Неочікуваний подарунок
Куди це йде стурбований Петрусь,
Ні з ким не хоче навіть спілкуватись,
Так, на гостини запросив дідусь,
Не сила ранку вже було діждатись.
…
Кому треба таке сі́м’я
Каже мама годі, Грицю,
Веди в хату вже дівицю,
До вінця тобі вже час,
Потіш внуками ще нас.
Ой, вже годі вам журитись,
…
А в душі ми усі молоді
Я до тебе прийду до світання,
І постукаю тихо у шибку,
Пробач, любий, що птаха я рання,
Песть, люби сизокрилу голубку.
Місяць ще зазирнув у вікно,
…
Чи було це все, чи наснилося
Ой, йшла кладкою поперечкою,
А там полечком навпростець стежкою,
А та стежечка та й звивалась,
Вдаль волошками простелялась.
Як вінок сплела озирнулася,
…
Яка ти, доленько, зрадлива
Яка ти, доленько, зрадлива,
Так вмієш плани руйнувати,
Була учора ще щаслива,
Сьогодні лихо йде до хати.
Світило сонце без хмарини,
…
Мирне небо у кожного мрія
В думках лину туди, де згубились сліди,
Тих, кого вже зі мною немає,
Любий, Боже, прости усі їхні гріхи,
Серце в грудях,
…
Яка в війні цій суть?
Клекоче ненависть щоднини,
І вже межі немає,
Не вистачає їй грудини,
Слізьми лице вмиває.
За що? Чому? Ну, і для чого?
…
Зраду важко пережити
Кричала, чуєш, зупинись,
Та на всі боки подивись.
Ген, той зимовий зорепад,
Який не повернеш назад.
А там весняний першоцвіт,
І нам неповних двадцять літ.
…
Вінець літа
До кордону літо вправно так крокує,
Осінь не дрімає на нього чатує.
Стелиться туманом, теплою росою,
Голова сповита пишною косою.
У пелені яблука ще й груші медові,
…