Вірші

Антоніна Грицаюк-Вже не буде вороття

Вже не буде вороття

Замовк в лузі соловейко,
Не співає нині,
Ножем крається серденько,
Неньці-Україні.

Рвуть, катують і вбивають
Вдень і серед ночі,

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-Дякую всім за щирість і повагу

Дякую всім за щирість і повагу

Біжать у далечінь мої роки,
Я їх питаю: «Розкажіть, куди?»
А їм те байдуже, майнули і нема,
Старіє тіло, але не душа.

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-Написала листа

Написала листа

Написала листа – справа то не проста,
Розучились усі вже писати,
Туга серце взяла – проклятуща війна,
Плани в змозі усім поламати.

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-Бузкові спогади

Бузкові спогади

Ох, бузковий аромат
Покрутив стрілку назад,
Юність миттю повернула,
На всі боки озирнула.
Як колись квітне і нині,
Ну, а спогади невпинні.

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-СМС в даль летить

СМС в даль летить

СМС в даль летить,
Дорога кожна мить.
Любий, як ти, скажи?
Рідний, ти не мовчи…
Третій день тишина,
Проклятуща війна.

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-Весняна хвиля

Весняна хвиля

Мов розквітла враз душа,
Бог весну дав і тепла.
Соловейко заспівав,
Квітень владу в руки взяв.
Порядкує в лісі, в полі,

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-Де родився – там рай

Де родився – там рай

Ще без листя калина,
Та співа вже пташина.
В’є кубло соловей
Для майбутніх дітей.
Ох, завзятий артист,
Незрівнянний тут хист.

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-Журавлеві чобітки

Журавлеві чобітки

Бусел з вирію летів,
Притомився та й присів.
До чужого то болота,
Замастити взуття шкода.
Вправні в нього чобітки,
Їх він носить залюбки.

…

Читати →
Антоніна Грицаюк-Повертають лелеки

Повертають лелеки

Ой, шляхи ті далекі
Повертають лелеки,
В них на крилах весна,
Її цнотлива краса.
Мов дитя ще вразлива,
Ніжно проліска вмила.

…

Читати →