Вірші

Антоніна Грицаюк-Я звертаюсь до вас зарубіжжя

Я звертаюсь до вас зарубіжжя

Я звертаюсь до вас зарубіжжя,
Разом з вами зіжнемо це збіжжя,
Семимильними йдете ви кроками,
А агресор страшними уроками.
Ми довірились – йшли під крило,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Летять до неба журавлі

Летять до неба журавлі

Летять до неба журавлі,
Несуть скорботу на крилі,
Назад вони не поверта,
А тут посіяна журба.
На серці матері печаль,
В очах жалоби лиш вуаль.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Борщ по Клопотенку

Борщ по Клопотенку

Тарабанить в вікна дощ,
По Клопотенку варю борщ,
Все тут є, як він казав,
Вдосталь солі і приправ.
Червоненький бурячок,
Капустина,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Єдність, сила, віра

Єдність, сила, віра

Гуртується військо,
Свій край захищати,
Вороги близько,
З горя плаче мати.
З того боку плаче,
А з цього голосить,
Не піде багате,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Зорали трактори стежину

Зорали трактори стежину

Зорали трактори стежину,
Де були мамині сліди,
Та в снах солодких туди ще лину,
Хоч вдосталь втікло води.

Та стежка,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Відпусти

Відпусти

Відпусти, благаю відпусти,
Досить вже ілюзій, сподівання,
Замету усі твої сліди,
Заспіваю, немов пташечка із рання.

Полечу до неба залюбки,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Лину туди, де сонце і роса

Лину туди, де сонце і роса

Лину туди, де сонце і роса,
Злилися палко в одне ціле,
Вона до неба швидко відліта,
Те дійство неповторне і невпинне.

Її беруть в обійми небеса,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Земелька наша щедра і свята

Земелька наша щедра і свята

Дихнути хочеться на повні груди,
Ні ковіду сказати, ні війні,
І закричати: “схаменітесь, люди!
Життю радійте, прийдешній весні.”

Воно таке,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Ой, летіла зозуленька

Ой, летіла зозуленька

Ой, летіла зозуленька
Та сіла на дуба,
Зажурилась стара ненька,
Всім стала нелюба.

Ой, летіла зозуленька
Та й стала кувати,

Читати →