Вірші

Антоніна Грицаюк-Ох, страшні обжинки

Ох, страшні обжинки

Ой, котилась бочка,
З крутого горбочка,
А в ній москалі,
Мовби на коні.
А бочечка скік-скік,
Не один так рік,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Моя Україна

Моя Україна

Вона нескорена,
Хоч іде тернами,
Знову оновлена,
Слізьми-перлами.

Скрізь молитвою
Вмить об’єдналася,
Немає відчаю,
Бо не злякалася.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Чорний врожай будете жати

Чорний врожай будете жати

Скажіть, що дасть для вас війна?
П’яниць, убивць і наркоманів,
Угоду склав вже сатана,
На вас у нього море планів.

Купатись в крові – результат,

Читати →
Антоніна Грицаюк-І ще сонце не зійшло

І ще сонце не зійшло

І ще сонце не зійшло,
Лиш стало світати,
Сяйво з неба вмить пішло
Це ж Господня Мати!

Україною ступає,
Сльози ллє невпинні,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Чи ми просим у вас хліба?

Чи ми просим у вас хліба?

Ой, голосить Україна,
Буйними вітрами,
Бо ворожа клята сила,
Вже не за горами.
Віє вітер сильний з ночі,
Ще й крутить снігами,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Нескорена і вільна

Нескорена і вільна

Весна гортає сторінки
Втрат страшних і розрухи,
А москалі вірять у плітки,
Їм мало ще науки.

Невинна кров, то не вода,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Ти зіткана із кольорів веселки

Ти зіткана із кольорів веселки

Ти зіткана із кольорів веселки,
Така ж барвиста, водночас неповторна,
До тебе з вирію чимдуж летять лелеки,
Хоч насуває хмара чорна.

Побиті кубла страшною війною,

Читати →
Антоніна Грицаюк-А дітки вбиті не пробачать й з неба

А дітки вбиті не пробачать й з неба

Бабцю, напиши про мир,
Бо війна і так ляка щомиті,
Вона, немовби ненаситний звір,
Рушить все і люди мирні вбиті.

А бачиш,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Закрийте небо!

Закрийте небо!

Сьогодні пташечка у лісі так співала,
Я йду і плачу спів той душу рве,
Вона на ніч весь світ благословляла,
А тут сирена,

Читати →