Вірші

Антоніна Грицаюк-Коловерть в природі

Коловерть в природі

Пташиний виводок в кублі,
Такі кумедні ще малі.
Дзьоби розкриті та пищать,
Батьки в турботі не засплять.
Комашню косять день при дні,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Господар відійшов у Вічність

Господар відійшов у Вічність

Зиркає місяць у вікно,
Одним великим оком,
В ту ніч по-іншому було,
Жахнувся ненароком.

Господар, мовби задрімав,
Усмішка на лиці,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Сіла хмара на тополю

Сіла хмара на тополю

Сіла хмара на тополю,
Розкажи про свою долю:
Як живеш, і що ти бачиш?
Від самотності не плачеш?
Стрепенулася та лячно,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Клопітке літечко

Клопітке літечко

Літечко вмостилось,
У кубло лелеки,
Трішки загордилось,
Зморилось від спеки.

Нічку подрімало,
А тоді майнуло,
Щирість пам’ятало,
Дітками сипнуло.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Хто зрадив раз, так той без віри

Хто зрадив раз, так той без віри

Щодень війна, мов ножем крає,
Душа від відчаю волає,
Ну, а думки не дають спати,
На весь світ хочеться кричати.
Кацапів посунемо на край,

Читати →
Антоніна Грицаюк-За кого помираєте?

За кого помираєте?

Тікає травень до межі,
Не за горами літо,
А орки все у куражі,
Надалі чорним шито.

Почерк один, мов близнюки,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Завітали діточки

Завітали діточки

Завітали діточки,
Мов весняні квіточки,
Пуп’яночки онучата,
Ожила миттєво хата.
Тут обійми, поцілунки,
З днем народження пакунки.
То новини,

Читати →
Антоніна Грицаюк-В солов’я вселився шок

В солов’я вселився шок

В солов’я вселився шок,
Порудів ураз бузок,
Геть не той став вже вінок.

Іде травень до межі,
Скоро з’являться малі,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Все відгукнеться

Все відгукнеться

Йшов навпростець,
Так навмання,
Певно кінець,
Ні, маячня.

Чужа земля,
Чужі закони,
Десь є рідня,
Зірвав пагони.

Читати →