Вірші

Антоніна Грицаюк-Завітали діточки

Завітали діточки

Завітали діточки,
Мов весняні квіточки,
Пуп’яночки онучата,
Ожила миттєво хата.
Тут обійми, поцілунки,
З днем народження пакунки.
То новини,

Читати →
Антоніна Грицаюк-В солов’я вселився шок

В солов’я вселився шок

В солов’я вселився шок,
Порудів ураз бузок,
Геть не той став вже вінок.

Іде травень до межі,
Скоро з’являться малі,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Все відгукнеться

Все відгукнеться

Йшов навпростець,
Так навмання,
Певно кінець,
Ні, маячня.

Чужа земля,
Чужі закони,
Десь є рідня,
Зірвав пагони.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Смерть коханої

Смерть коханої

Кохана, синьоока,
Вирва глибока,
Дорога далека,
Лечу, мов лелека.
Тебе шукаю,
На весь світ волаю.
Вороги занапастили,
А тоді забили.

Читати →
Антоніна Грицаюк-Ох, роки ви роки

Ох, роки ви роки

Ох, роки ви роки,
Ви, як коні швидкі,
Подалися, куди?
Розгубили сліди.
Як же вас наздогнати?
Запросити до хати.
Та вмостити рядком,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Заквітчаний травень

Заквітчаний травень

Скидає вишня пелюстки,
Лишає тільки плід,
Вітер їх гонить залюбки,
Куди не глянь скрізь слід.

Вже травень яблуню в танку
Весільному кружляє,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Синочка не стало

Синочка не стало

Ой, співає соловейко
На калині вранці,
Заболіло вкрай серденько,
Їдуть новобранці.

Закувала зозуленька
В лузі на калині,
Не одна голосить ненька,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Армія виродків-убивць

Армія виродків-убивць

З якого тіста замісили
Вас виродки, убивці,
Ви людське все в собі згубили,
Вампіри, кровопивці.

Запрограмовані на смерть,
Не треба й мізкувати,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Вселилася в душі війна

Вселилася в душі війна

Вселилася в душі війна,
Щось би про мир писати,
Та рана щодень ожива,
Вночі не дає спати.

Бентежив завжди мене цвіт,

Читати →