Літечко вмостилось,
У кубло лелеки,
Трішки загордилось,
Зморилось від спеки.
Нічку подрімало,
А тоді майнуло,
Щирість пам’ятало,
Дітками сипнуло.
Над полем летіло,
А тоді до гаю,
На липу присіло,
Всіх бджіл позбираю.
Липового меду,
Вдосталь усім буде,
Хуртовину люту,
Посмакують люди.
Колосся пшениця
Стала викидати,
Все тут, як годиться,
Хліб будемо мати.
З ромашок віночок,
Очі волошкові,
З дітьми йде в таночок,
Ніжить їх в любові.
Пестить кожну квітку,
Росами вмиває,
Як хороше влітку,
Кожен про це знає.
![Антоніна Грицаюк-Клопітке літечко](https://antonina.in.ua/wp-content/uploads/2022060201.jpg)
Вірш про літечко. Про кубло лелеки. Про поле та гай. Про бджіл на липі. Про колосся пшениці. Про віночок з ромашок. Про таночок з дітками. Про росу на квітах.