Клопітке літечко

Антоніна Грицаюк-Клопітке літечко

Літечко вмостилось,
У кубло лелеки,
Трішки загордилось,
Зморилось від спеки.

Нічку подрімало,
А тоді майнуло,
Щирість пам’ятало,
Дітками сипнуло.

Над полем летіло,
А тоді до гаю,
На липу присіло,
Всіх бджіл позбираю.

Липового меду,
Вдосталь усім буде,
Хуртовину люту,
Посмакують люди.

Колосся пшениця
Стала викидати,
Все тут, як годиться,
Хліб будемо мати.

З ромашок віночок,
Очі волошкові,
З дітьми йде в таночок,
Ніжить їх в любові.

Пестить кожну квітку,
Росами вмиває,
Як хороше влітку,
Кожен про це знає.

Антоніна Грицаюк-Клопітке літечко
Антоніна Грицаюк-Клопітке літечко(Фото з інтернету)

Вірш про літечко. Про кубло лелеки. Про поле та гай. Про бджіл на липі. Про колосся пшениці. Про віночок з ромашок. Про таночок з дітками. Про росу на квітах.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати