Вірші

Антоніна Грицаюк-Мамо, не плач!

Мамо, не плач!

Мамо, не плач, я тут не сирітка,
Мене тут голубить якась чужа тітка,
У неї десь доня там залишилась,
Вона тобі, люба,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Працює бумеранг і нині

Працює бумеранг і нині

Волає небо і земля,
Карайте вбивцю-москаля,
Катам не гоже з людьми жити,
Їх треба в пекло поселити.
За що знівечене дитя?

Читати →
Антоніна Грицаюк-Гостинцями частує літо

Гостинцями частує літо

Гостинцями частує літо,
Все в насолоду до смаку,
Та не усе буде спожито,
Щось затанцює в баняку.

У морозильнику тісненько
Вляглись запаси до нових,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Іуди брехуни

Іуди брехуни

Змішались зорі і земля,
Немовби у єдине,
Наслав нечистий москаля,
Цвіт України гине.

Брудні у нечисті копита,
Від люті горять очі,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Між нами не кордон, а прірва

Між нами не кордон, а прірва

Матусю, нене, я в біді,
Мене катують москалі.
Рідненька, чуєш, ти молись,
А пам’ятаєш, як колись?
Я вчив старанно їхню мову,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Ненажерлива голота

Ненажерлива голота

Клекотіли журавлі
На обпаленій вербі,
Їхнє тут було кубло,
Та підкралось миттю зло.
Обсмалило, обпалило,
Лелечат всіх загубило.
Всюди смерть одна лиш ходить,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Ой, полечко, поле

Ой, полечко, поле

Ой, полечко, поле,
Тут стерня не коле,
Горе тут гуляє
Птаство розганяє.
Посіяні міни,
Не для сівозміни.
Для смерті розрада,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Трударі невтомні

Трударі невтомні

Задощило зранку,
Подих посвіжів,
Дід вмостивсь на ґанку,
Люльку закурив.

Баба, мов та квочка,
Квокче нема впину,
Півень п’є з дзюрочка,

Читати →
Антоніна Грицаюк-Затоптані квіти у землі

Затоптані квіти у землі

Затоптані квіти у землі,
Давно привабливість згубили,
Надовго рана у рідні,
О, Боже, дай терпіння й сили.

Чужі поплакали, пішли,

Читати →