Гостинцями частує літо

Антоніна Грицаюк-Гостинцями частує літо

Гостинцями частує літо,
Все в насолоду до смаку,
Та не усе буде спожито,
Щось затанцює в баняку.

У морозильнику тісненько
Вляглись запаси до нових,
Літо біжить та так швиденько,
До нього сотня йде доріг.

Хоч до садка, а хоч до лісу,
В городі також смакота,
Від літнього, скажу, круїзу,
Морочиться, аж голова.

Лиш для лінивих не так все,
То трутні, що тут говорити,
А працьовитий все несе,
Хоч не собі, так пригостити.

Колоски в полі шелестять,
Немовби кличуть йди сюди,
Зерном налитим гомонять,
Скоро на тік, ти ж не засни.

Діти бавляться в піску,
Співають, мов ті пташенята,
Благослови, Боже, цю красу,
Зроби вирок свій для ката.

Земля моя – це щедрий край,
Красу її не передати,
Тут в Україні земний рай,
Його не гоже плюндрувати.

Антоніна Грицаюк-Гостинцями частує літо
Антоніна Грицаюк-Гостинцями частує літо(Photo by Tymur Khakimov)

https://www.pexels.com/uk-ua/photo/6412609/

Вірш про літні гостинці. Про запаси в морозильнику. Про садок, ліс та город. Про лінивих та працьовитих людей. Про шелест колосків в полі. Про дітей в піску. Про Боже благословіння. Про вирок для ката. Про рідну землю. Про Україну. Про земний рай.

Поділіться дописом

Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on linkedin
LinkedIn
Share on print
Друкувати